5000 днів Біткоїна: від експерименту до одного з найбільших активів у світі

Від White Paper до покупки піци

Біткоїн не був першою спробою створення електронних грошей. Проте всі попередні ініціативи зазнали невдачі через те, що мали централізований вигляд. Натомість Сатоші Накамото був іншої думки щодо можливості використання новітніх технологій задля розробки інноваційних грошей на противагу фіатній системі. 31 жовтня 2008 року він опублікував технічний документ (white paper), в якому описав принципи роботи Біткоїна, а також навів основні аргументи щодо його стійкості та спроможності ефективно відповідати на основні технічні та економічні виклики.

Наступним етапом стала практична реалізація задуму – 3 січня 2009 року Сатоші видобув перший блок Біткоїна, більш відомий як Genesis block. Задля підтвердження дати створення та натяку на революційну роль активу Сатоші додав у нього заголовок газети Times, присвячений проблемам у банківській системі. Гел Фінні став отримувачем першого переказу BTC у мережі (Сатоші особисто перевів йому 10 BTC).

Спочатку пересилання біткоїнів становило переважно науковий або колекційний інтерес. Проте ситуація змінилася у 2010 році, коли біткоїн став використовуватися у комерційних розрахунках.

Першим і найвідомішим випадком використання активу стала купівля двох піц за 10 000 BTC Ласло Хейницем. Хоча цей інцидент переважно сприймається як кумедна ситуація (вважаючи стрімке зростання вартості BTC), сам факт купівлі «реальних» товарів був критично важливим для сприйняття біткоїна іншими членами суспільства. Після здобуття комерційної вартості послідовне зростання вартості біткоїна стало незворотним.

Війна за розмір блоку та численні форки

Попри те, що сприйняття й застосування Біткоїна відбувалося високими темпами, все ж час від часу виникали нові загрози його існуванню та стабільності. Зокрема протягом 2015–2017 років розгорілася так звана «війна за розмір блоку». Вона полягала в тому, що деякі бізнес-орієнтовані члени ком’юніті виступали за збільшення розміру блоку, що б дозволило пришвидшити транзакції у мережі. Але більшість біткоїнерів була проти через те, що така ініціатива становила пряму загрозу децентралізації мережі. Конфлікт завершився хардфорком, внаслідок якого з’явився проєкт Bitcoin Cash, який з часом загубився серед безлічі інших цифрових активів.

Варто зазначити, що було чимало спроб «покращити» Біткоїн шляхом створення різноманітних форків: Bitcoin Gold, Bitcoin ABC, Bitcoin SV тощо. Жоден із цих проєктів не зміг навіть наблизитися до оригінального Біткоїна в плані забезпечення децентралізації та корисності для користувачів.

Інституціонали та законодавче визнання

Тривалий час використання Біткоїна було обмежене лише вузьким колом кіберпанків, програмістів та лібертаріанців. До всіх інших Сатоші звертався наступним чином:

«Якщо не вірите мені або не розумієте цього, у мене не має часу вас переконувати, вибачте».

На сьогодні Біткоїном цікавляться не лише пересічні люди, а й інституціональні інвестори. Великі корпорації усвідомили стратегічне значення Біткоїна для глобальної економіки та розглядають його як один з основних активів для інвестування. І це не дивно, зважаючи на те, що Біткоїн входить до Топ-15 найбільших активів за ринковою капіталізацією.

Серед найбільших власників біткоїнів слід згадати наступні компанії: MicroStrategy (129 699 BTC), Galaxy Digital Holdings (16 400 BTC) та Tesla (10 725 BTC). Підтримка інституціональних інвесторів є вкрай важливою для виходу на нові рівні капіталізації та використання активу в нових галузях економіки. Приклад MicroStrategy та інших лідерів ринку може сприяти зростанню корпоративного інтересу до Біткоїна, особливо після наступного халвінгу.

Національні уряди та парламенти стали також значно лояльніші до Біткоїна останнім часом. Так, Сальвадор у 2021 році зробив біткоїн законним платіжним засобом та створює усі необхідні умови для його активного використання як засобу платежу та накопичення місцевим населенням. ЦАР також надала такий самий статус біткоїну та розглядає його як основну передумову для економічного зростання та подолання технологічної відсталості.

Біткоїн та Україна

Економіки, що розвиваються демонструють навіть більшу активність у сприйнятті Біткоїна з метою ефективного захисту від інфляції та залучення іноземних інвестицій. Наприклад, Верховна Рада України вже ухвалила Закон «Про віртуальні активи», який визначає основні характеристики таких активів, визначає принципи їх обороту та міжнародного співробітництва у цій галузі. Проте дані зміни набудуть чинності після внесення відповідних змін у Податковий кодекс.

Післявоєнна відбудова може відбуватися більш динамічно у разі використання біткоїна для довготермінового інвестування та співпраці з іноземними партнерами. Інноваційні хаби також можуть бути створені на базі використання цифрових активів. Успішна реалізація даної програми може сприяти й відповідній трансформації законодавчого та економічного простору країн-сусідів України, де досі немає консенсусу щодо сприйняття й використання Біткоїна.

У будь-якому разі, усвідомлення прогресу, якого було досягнуто за 5000 днів (понад 13 років), збільшує вірогідність правильних висновків як з боку приватних інвесторів, так і державних установ.