Біткоїн-індустрія в Таджикистані: реальність та перспективи

Стан майнінгу в країні

Cambridge Bitcoin Electricity Consumption Index свідчить про те, що майнінг у Таджикистані відіграє помітну роль. Хоча його частка у глобальному хешрейті не є рекордною (0,02%), це все ж більше, ніж майнінгові потужності в Азербайджані, Вірменії, Туркменістані тощо. Підприємці усвідомлюють потенціал майнінгу як джерела доходів попри необхідні значні довгострокові інвестиції.

У країні досі не врегульовано статус майнінгу на законодавчому рівні, хоча податкові служби застосовують чинні норми щодо податку на прибуток у розмірі 13-20%. Головним чинником, що заохочує компанії до інвестицій у майнінг в Таджикистані є дешева електроенергія. Так, 1 кВт коштує лише $0,023 для фізичних осіб-резидентів та $0,055 – для юридичних осіб та виробників товарів і послуг. Таким чином, за умов стабільної роботи та використання новітнього обладнання, можна досягти досить високого рівня прибутку.

При цьому значні розходження у вартості електроенергії для побутових та промислових споживачів стимулює розвиток тіньового сектору економіки. Частина майнерів у Таджикистані намагається уникнути будь-якої реєстрації господарської діяльності.

Старший інженер компанії «A1 Loiha» Темур Паллаєв відзначає, що інтерес до біткоїна у країні стрімко зростає через можливість здійснювати транзакції швидше і безпечніше у порівнянні з традиційний банківським сектором. Експерт пояснює, що після спроб заборони майнінгу в Китаї минулого року декілька великих майнінгових компаній змінили юрисдикцію на Таджикистан. Проте попри невелику вартість електроенергії, вони все ж стикаються з її значним дефіцитом, що ускладнює їхню роботу. Існують також проблеми з інтернетом, тому що він дуже повільний через те, що глобальна мережа контролюється й керується державою.

«Майбутнє біткоїна та цифрових активів у Центральній Азії безумовно є, але потрібно розв'язати проблеми зі стабільною подачею електроенергії та інтернету», – пояснив Паллаєв.

Регулювання Біткоїн-індустрії

Уряд Таджикистану не поспішає створювати комфортні умови ані для майнінгового бізнесу, ані для власників BTC. Зважаючи на те, що Таджикистан посідає лише 149-ту позицію у світі за рівнем ВВП, поєднання дешевої електроенергії та кваліфікованої робочої сили при видобутку біткоїнів могло б сприяти економічному зростанню. Проте регулювання в країні все ще не досконале й не відокремлює цифрові активи в окрему галузь економіки. Отже, права й обов’язки господарчих сторін залишаються невизначеними.

Таджикистан значною мірою використовує фіскальний підхід до майнінгу та Біткоїн-бізнесу загалом. Така стратегія схожа на регуляторне середовище в Азербайджані та також не призводить до позитивних економічних наслідків. Традиційний підхід до оподаткування полягає у тому, що податок застосовується або на дохід, отриманий всередині країни, або за кордоном. Але податкові служби Таджикистану намагаються оподаткувати весь дохід, навіть якщо він не реалізований у фіатних грошових одиницях. Така ситуація призводить до подвійного оподаткування та розвитку різноманітних «сірих» схем, що негативно впливають на доходи бюджету.

Джерело невірного підходу до регулювання пов’язане з намаганням централізовано врегулювати Біткоїн-індустрію та встановити повний контроль над діяльністю всіх суб’єктів. Проте Біткоїн від самого початку побудований як децентралізована система, що вкрай стійка до цензури. Тому такі спроби шкодять усім учасникам процесу.

Рекомендації

Уряд Таджикистану не приділяє належної уваги Біткоїн-індустрії, і значний потенціал бізнесу та інтерес населення не трансформуються у створення відповідної інфраструктури. Наступні рекомендації можуть бути доречними для досягнення прогресу в найближчому майбутньому.

1. Як майнінг, так і цифрові активи мають отримати офіційне визнання на законодавчому рівні з урахуванням потреб та особливостей галузі. Потрібно відмовитися від подвійного оподаткування чи надмірного фіскального тиску на бізнес.

2. Доцільно зменшити розрив у тарифах на електроенергію для різних категорій споживачів з метою мінімізація «сірих» та корупційних схем. Більш прозорі умови також сприятимуть залученню інвестицій з інших країн насамперед Китаю та Казахстану.

3. Доступ до інтернету має стати децентралізованішим та незалежним від держави. Приватні компанії забезпечать належну якість послуг, що опосередковано стимулюватиме попит на цифрові послуги та елементи Біткоїн-екосистеми.

4. Потрібно розширити використання біткоїна у фінансових операціях з метою заміщення дорогих та повільних банківських транзакцій. Проте це стане можливим після надання BTC статусу фінансового інструменту.

5. Важливим є розвиток інших елементів Біткоїн-інфраструктури, у тому числі освітніх та консультаційних центрів, які можуть сприяти масовому застосуванню платіжної технології в країні. Вивчення досвіду інших країн регіону може дозволити сформулювати ефективніші підходи до регулювання майнінгу та суміжних Біткоїн-секторів.

Висновки

Таджикистан демонструє прогрес у використанні енергетичних потужностей країни задля розвитку майнінгу та пришвидшення економічного зростання. Проте уряд не сприяє оптимізації цього процесу, адже галузь цифрових активів досі не врегульована. Лібералізація законодавства, приватизація інтернет-послуг та комплексне вивчення досвіду інших країн можуть значно зміцнити конкурентні позиції Таджикистану у світі.