Чому алгоритм консенсусу Біткоїна ефективніший за традиційні вибори

Проблеми традиційних виборів

Вибори слугують головним інструментом для формування виконавчої та законодавчої гілок влади. Обрані таким чином представники уряду або парламенту ухвалюють подальші рішення від імені суспільства. Існують також інструменти прямого волевиявлення через референдум, коли позиція більшості населення визначає державну політику з якогось головного питання.

Між країнами існують деякі відмінності, залежно від форми правління та структури парламенту. Наприклад, США – президентська республіка із двопалатним парламентом, а Україна – парламентсько-президентська республіка з однопалатним парламентом. Проте можна відзначити наступні проблеми виборів, що є спільними для різних варіацій.

1. Різна компетентність виборців, які мають один і той самий вплив на кінцевий результат. Наприклад, кожна людина, яка задовольняє певним вимогам (щодо віку, громадянства тощо) здійснює однаковий вплив на кінцевий результат незалежно від того, наскільки пильно вона слідкує за політичними й соціально-економічними процесами.

2. Низька мотивація кожного учасника. Зважаючи на мінімальний вплив на остаточний результат та мінімальну вірогідність, що саме конкретний голос визначить остаточний результат, виборці не мають достатньої мотивації задля інвестування зусиль чи ресурсів у цей процес.

3. Члени суспільства не здійснюють постійний вплив та контроль за ситуацією, тому що вибори відбуваються лише раз на кілька років. Отже, невідповідність між їхніми очікуваннями та фактичними результатами досить часто спостерігається в багатьох країнах.

4. Примусовий перерозподіл ресурсів. Хоча участь у голосуванні добровільна, фінансування таких компаній відбувається через державний бюджет, тобто всі оподатковані доходи використовуються у тому числі для покриття витрат, пов’язаних з виборами. Громадяни не мають можливості відмовитися від фінансування таких ініціатив.

5. Вибори та влада можуть бути самоціллю кандидатів. Тому вищі цілі, що передбачають трансформацію суспільства можуть або ігноруватися, або залишатися непріоритетними для певних держслужбовців.

Американський політичний оглядач Кел Томас зазначає: «Одна з причин, через які люди ненавидять політику полягає у тому, що правда нечасто буває метою політиків. Вони, як правило, обирають вибори та владу».

Інноваційний підхід Біткоїна

Через те, що мережа Біткоїна має велику кількість учасників (майнерів, користувачів, розробників тощо), існує необхідність у розробці алгоритму консенсусу, що дозволяє врегулювати можливі суперечки та сприяти сталому розвитку проєкту. Головний виклик у цьому контексті полягає у тому, що Біткоїн є повністю децентралізованою системою, і не існує жодного центрального органу, що оголосить остаточний результат.

Консенсус досягається за допомогою алгоритму Proof-of-Work, що у практичному вимірі потребує вирішення розрахункових завдань, які є складними для розв’язання, але легкими при перевірці. Він реалізується через формулювання багатьох рандомних варіантів (з низькою статистичною вірогідністю вгадати коректну відповідь). Коли розв’язок знайдено, генерується новий блок, а майнер отримує відповідну винагороду, що зменшується вдвічі кожні чотири роки.

Складність майнінгу корегується кожні два тижні для того, щоб гарантувати видобуток кожного блоку приблизно за 10 хвилин. Proof-of-Work побудований таким чином, щоб надавати найоб’єктивнішу картину всіх минулих транзакцій. А для того, щоб змінити ці записи необхідно перевиконати всю відповідну роботу, що стає експоненційно складнішим та майже неможливим на цьому етапі.

Тобто, на відміну від класичних виборів, саме пошук та підтвердження правди є головною метою алгоритму консенсусу Біткоїна. І це вдало реалізується. Відомій біткоїнер Gigi підкреслює: «Ціль Proof-of-Work – створити незмінну історію. Ланцюжок із найбільшою роботою – це правда за визначенням. Це ми називаємо консенсусом Накамото».

Можна також відзначити наступні переваги підходу до досягнення консенсусу в мережі Біткоїна порівняно з політичним виборчим процесом.

Проблема «зрівнялівки» у впливі різних учасників процесу розв’язується за допомогою різної вірогідності видобутку блоків відповідно до обчислювальних потужностей майнерів. Таким чином потужніші майнери видобуватимуть у середньому більше біткоїнів за інших. Відповідно й створюються стимули задля систематичного інвестування у нове обладнання та використання найбільш економічних джерел енергії.

Окрім того, постійний вплив та контроль здійснюється всіма учасниками процесу. Інформація про публічні ключі знаходиться у відкритому доступі, й кожна людина (навіть та, хто ще не використовує BTC) може її переглянути. Динаміка хешрейту, складності майнінгу та собівартості видобутку однієї монети дозволяє оцінити стадію ринкового циклу й відповідність ціни до фундаментальних показників біткоїна.

Участь у Біткоїн-екосистемі у будь-якій ролі є повністю добровільною. Кожен може приєднатися чи залишити її будь-якої миті. Як наслідок – жодного примусового перерозподілу ресурсів не відбувається. Усі обміни, транзакції та інвестиції засновані на згоді та вільному виборі сторін. Насамкінець влада не може бути самоціллю учасників у мережі Біткоїна через те, що децентралізація унеможливлює надмірну концентрацію влади. Основні мотиви біткоїнерів полягають у забезпеченні власної фінансової стабільності, сприянні функціонуванні сталої мережі та бажанні змінити світ на краще.

Gigi пояснює інтеграцію інформаційного та фізичного виміру за допомогою Proof-of-Work наступним чином: «Обчислення – це єдиний зв'язок між інформаційним та фізичним світом. Енергія реальна. Позбудьтеся цього зв’язку – і ми залишимося у світі фантазій».

Висновки

Досягнення політичного консенсусу в демократичних країнах відбувається за допомогою виборчого процесу. Корисною альтернативою щодо координації різних агентів виступає алгоритм консенсусу Proof-of-Work, який дозволяє встановити істинну послідовність транзакцій у децентралізованому вигляді. Більшість недоліків традиційних виборів ефективно вирішується за допомогою такого підходу. Таким чином гіпербіткоїнізація може трансформувати усе суспільство через децентралізовану систему прийняття рішень.