Кейнс vs. Накамото: якими мають бути гроші

Кейнс про гроші

У своїй головній праці «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей» Джон Мейнард Кейнс зробив декілька тверджень про гроші. Він вважав, що держава через центральний банк має здійснювати активну монетарну політику задля стимулювання сукупного попиту. На його думку, ринковий механізм природно призводив до періодичних криз та рецесій, тому стимулювання попиту критично необхідно.

Кейнс також стверджував, що зарплати працівників завжди негнучкі, й вони завжди виступатимуть проти зниження їх номінального рівня. Отже, єдиною альтернативою залишається збільшення грошової маси для стимулювання економіки. Кейнсіанство безпосередньо сприяє реалізації інфляційної грошово-кредитної політики та збільшенню бюджетного дефіциту та державного боргу.

Кейнс та його прихильники спиралися на зворотну залежність між безробіттям та інфляцією у короткостроковому періоді (так звана «крива Філліпса»), таким чином підводячи до думки, що інфляція є меншим із двох зол. За прямої підтримки Кейнса був організований Світовий Банк та почала створюватися наднаціональна фінансова система, що встановлює правила міжнародного кредитування та призводить до «боргового рабства» не лише на індивідуальному рівні, а й рівні цілих країн та регіонів.

Ще однією з характерних ознак кейнсіанства є поняття «неефективного попиту», яким теоретик описує попит на гроші, що призводить до збільшення їхніх запасів у населення. На його думку, така ситуація вкрай небезпечна для економіки, тому що ці кошти могли б бути використані для стимулювання попиту та виробництва. Отже, держава повинна робити все можливе задля усунення «неефективного попиту». Біограф Кейнса Роберт Скідельські описує його погляди таким чином: «Гроші – це джерело всіх проблем».

Австрійська школа та Біткоїн

Відомий представник Австрійської школи економіки Фрідріх Август фон Гаєк охарактеризував Кейнса як «людину із високим інтелектом, але дуже обмеженим розумінням економічної теорії». Зокрема всі основні постулати кейнсіанства виявилися хибними. Ринковий механізм дієво сприяє економічному зростанню та балансуванню діяльності всіх економічних суб’єктів. Натомість головною причиною циклічності є маніпулювання процентними ставками, що відбуваються через державний вплив, рекомендований прихильниками кейнсіанства.

«Негнучкість» заробітної плати виникає через закони про мінімальну плату та інші регуляторні ініціативи. Проте працівники занепокоєні своїми реальними доходами (тобто обсягом товарів і послуг, що вони можуть придбати), а не номінальними. Стрімке й стале економічне зростання другої половини XIX століття підтверджує цю тезу. Дефіцитне стимулювання та значний державний борг сприяють уповільненню економічного зростання, ще більшій інфляції та структурним проблемам між галузями.

Зворотний зв'язок між безробіттям й інфляцією існує тільки у короткостроковому періоді. Цей факт визнавав і сам Кейнс, стверджуючи, що «у довгостроковому періоді ми всі мертві». Не випадково, що провідні міжнародні фінансові інституції на зразок Світового Банку та МВФ, активно підтримують фіатний статус-кво. МВФ також відомий своєю критикою біткоїна та країн, що надають йому статус законного платіжного засобу.

Щодо «неефективного попиту», то рішення людей та компаній завжди повинні оцінюватися з суб’єктивних позицій, що відповідають їхнім потребам та оцінкам ситуації. Як правило, зростання попиту на грошові запаси означає, що невизначеність на ринках зростає, й люди вважають за доцільне мати більший доступ до фінансових ресурсів. До того ж ринкові гроші (такі як золото та біткоїн) є дефляційними, а не інфляційними за своєю природою, тому дозволяють підтримувати й навіть збільшувати купівельну спроможність.

У другій половині XX століття глобальна фінансова система стала повністю фіатною. Проте ефективна інтеграція ідей шифропанків, а також висновків економістів та спеціалістів з теорії ігор, що була реалізована Сатоші Накамото, дозволила запропонувати оригінальну альтернативу. Адам Бек охарактеризував це так: «Біткоїн – це тверді гроші для складних часів».

Біткоїн спростовує ідеї Кейнса наступним чином.

1. Він демонструє, що гроші можуть виникнути ринковим чином, а також вироблятися й розповсюджуватися без державного втручання.

2. Довгострокове зростання курсу BTC відносно фіатних валют підтверджує переваги незалежних від держави грошей.

3. Біткоїн не створює диспропорцій між галузями економіки та країнами із різним рівнем розвитку. Зокрема Lightning Network використовується навіть у багатьох країнах Африки.

4. Технологія Біткоїна дозволяє зберігати та надсилати кошти без участі посередників та регуляторів. Кожен може самостійно перевірити коректність усіх транзакцій.

5. Стратегія Hodl, що популярна серед біткоїнерів, спростовує ідею «неефективного попиту». Ходлери не лише забезпечують власний фінансовий добробут, а й сприяють збільшенню стабільності усієї мережі Біткоїна.

Загалом Біткоїн демонструє, що ринкові гроші не є причиною всіх проблем, а навпаки, створюють передумови для збалансування інтересів різних груп людей. Зокрема вони захищають заощадження та сприяють збільшенню обсягів реальних інвестицій. Як кажуть біткоїнери: Fix the money, fix the world!

Висновки

Попри значний авторитет в економічних колах, Джон Мейнард Кейнс значною мірою підірвав світову економічну стабільність, особливо через інфляційну політику та бюджетний дефіцит й державний борг, які постійно зростають. Теоретичне спростування його ідей запропоновано представниками Австрійської школи економіки, а практичне – Сатоші Накамото та винаходом Біткоїна. Гіпербіткоїнізація лише прискорить процес переосмислення хибних постулатів кейнсіанства.