Міфи про Біткоїн: хибне уявлення про «внутрішню цінність»

Одним з найперших критичних зауважень щодо Біткоїна було те, що базовий токен в системі не має внутрішньої цінності. Цей момент був предметом гострих дискусій серед лібертаріанців та економістів австрійської школи, які на ранніх етапах розвитку криптоактиву зацікавилися Біткоїном як потенційною цифровою альтернативою золоту.

Велика частина дискусій точилася навколо теореми регресії економіста австрійської школи Людвіга фон Мізеса, згідно з якою випадки немонетарного використання є необхідною умовою для того, щоб будь-який товар перетворився на гроші.

Як і багато інших, я став на бік того, що Біткоїн не має будь-якої внутрішньої цінності, коли вперше дізнався про новий цифровий актив, але це було значною мірою пов’язано з моїм нерозумінням на той час (приблизно з 2011 до 2012 року) практичної корисності Біткоїна як цифрового активу.

Засіб розрахунків vs засіб збереження вартості

Мій погляд на відсутність внутрішньої цінності Біткоїна змінився, коли я зрозумів, що це єдиний варіант з точки зору вільних від обмежень (загальнодоступних) та стійких до цензури цифрових грошей.

Один із поширених аргументів щодо внутрішньої цінності фіатної валюти, такої як долар США, полягає в тому, що його ключовою базовою цінністю є те, що за допомогою долара необхідно платити податки. Біткоїн має схожу властивість, де його потрібно використовувати для онлайн-транзакцій, стійких до цензури (так, є й інші варіанти, але біткоїн є найбільш ліквідним).

Тривале існування цієї точки зору пояснює уявлення, що стоять за створенням різних альткоїнів, зосереджених на платежах з низькими комісіями, таких як Bitcoin Cash. Хоча, як зазначив директор з роботи з клієнтами Bitrefill Джон Карвальо, багато користувачів Біткоїна помітили, як з часом їхнє сприйняття цієї теми змінилося.

Це не означає, що платежі не важливі (Біткоїн має власну вторинну платіжну мережу, відому як Lightning Network). Скоріше те, що безпека та стабілізація базового рівня Біткоїна є ключовою для захисту практичної корисності Біткоїна як засобу збереження вартості.

Ці дві різні точки зору на те, чому Біткоїн цінний, були основним аспектом дискусії про масштабування з 2015 по 2017 рік (я написав поглиблене дослідження цього питання тут).

Низка альткоїнів, імовірно, покращили Біткоїн з точки зору додавання додаткових платіжних функцій. Наприклад, Monero відомий тим, що може запропонувати підвищений рівень конфіденційності (хоча зараз спостерігається покращення конфіденційності Біткоїна за допомогою такого програмного забезпечення, як Wasabi Wallet і Samourai Wallet).

Як у минулому пояснював математик Blockstream Ендрю Поелстра, користувачі Біткоїна просто віддають перевагу безпеці та стабільності над новими, експериментальними платіжними функціями.

Однією з ключових проблем із такими альткоїнами, орієнтованими на розрахунки, є те, що вони не мають такого ж рівня ліквідності або ефектів мережевої вигоди, як у Біткоїна, тому біткоїн все ще залишається найпопулярнішими грошима у криптовалютному просторі.

Теза, що біткоїн є товаром у вигляді засобу збереження вартості, корисна з точки зору збільшення практичної корисності цього товару як засобу обміну (розрахунків). Якщо все більше людей готові тримати у себе товар, то вони, швидше за все, приймуть цей товар як платіж.

Звичайно, наявність практичної корисності як засобу обміну також сприяє збереженню споживчої вартості. Але ключовим моментом, який слід усвідомити, є те, що товар, який виступає як засіб обміну (розрахунків), може існувати лише в тому випадку, якщо він спочатку отримує певну вартість. Ви не можете передати цінність через товар, якщо вартість цього товару близька до нуля.

Внесу ясність: це не конкретне верхнє обмеження кількості 21 мільйоном, яке дозволяє використовувати Біткоїн як засіб збереження вартості. Натомість важлива довіра до цієї монетарної політики, а саме, що ніхто не може змінити її із примхи (навіть сукупність найбільших компаній в екосистемі).

Загалом біткоїн набагато менш волатильний, ніж альткоїни, що шкодить їх порівняльній корисності як засобів збереження вартості (і, отже, засобу обміну (розрахунків).

Слід також зазначити, що альткоїни, як правило, більш централізовані з точки зору впливових вузлів і менш різноманітні з точки зору баз користувачів, що ставить під сумнів рівень стійкості цих криптовалют як платіжних мереж до цензури (як у випадку з хардфорком Ethereum, який виручив тих, на кого негативно вплинув злом The DAO).

Так що таке внутрішня вартість Біткоїна?

«Внутрішня вартість» — це дивний термін у застосуванні до таких товарів, як золото та валюти типу долара США. Немає нічого внутрішнього у цінності будь-чого. Цінність суб'єктивна і походить від зовнішніх сил. Наприклад, золотий злиток не дуже цінний для того, хто наодинці застряг на безлюдному острові.

Насправді цінним біткоїн робить те, що це аполітичні цифрові гроші. В основі цієї пропонованої цінності лежить монетарна політика, яку важко піддати корупції, але на цьому базовому рівні побудовані інші атрибути та варіанти використання.

Отже, як щодо теореми регресії Мізеса? Ну, технічно, Біткоїн цінувався як предмет колекціонування шифропанками до того, як його стали використовувати як платіжну систему. Попри те, що шифропанкам було надзвичайно легко отримати трохи біткоїнів за низькою вартістю, ця вартість не обов’язково була рівною нулю.

Ця рання цінність як предмета колекціонування у поєднанні з вільною від обмежень (загальнодоступною), стійкою до цензури платіжною системою ілюструє «внутрішню» практичну корисність Біткоїна. Сатоші написав про цю концепцію на форумі bitcointalk.org перед тим, як залишити проєкт.

«Якби [Біткоїн] якимось чином набув будь-якої вартості з будь-якої причини, тоді будь-хто, хто хоче передати матеріальне благо на велику відстань, міг би придбати його, передати його і зробити так, щоб одержувач його продав», — написав Сатоші. «Можливо, він міг би отримувати початкову вартість по колу, як ви й припустили, якщо люди передбачатимуть його потенційну корисність для обміну. (Я точно хотів би трохи). Можливо, колекціонери, чи будь-яка випадкова причина могли б запалити цю іскру».

Багато так званих «золотих жуків» (прихильників збереження грошових функцій золота) (див. Пітера Шиффа) все ще думають, що в Біткоїні немає нічого цінного, і, можливо, вони ніколи не змінять свою платівку. Але та ж логіка, яку використовують економісти та фінансові експерти, щоб стверджувати про внутрішню цінність золота та фіатних валют, стосується й Біткоїна.

Це гостьова публікація. Висловлені думки автора є його власними та не обов’язково співпадають з позицією Bitcoin Magazine або BTC Inc.