Як стейблкоїни впливають на Біткоїн

Після анонсу протоколу Taro від Lightning Labs тема стейблкоїнів, випущених безпосередньо на блокчейні Біткоїна, знову стала центральною для обговорення. Насправді це не є щось нове. Tether, перший стейблкоїн, спочатку був випущений на блокчейні Біткоїна за допомогою протоколу Mastercoin (тепер називається Omni), який давав можливість випускати інші токени на блокчейні Біткоїна. Стейблкоїни буквально зародилися в мережі Біткоїна, але через обмеження розміру блоку та зростання комісії, що відбулося у 2017 році, вони перемістилися в інші блокчейни. Це почалося з Ethereum, а потім з часом розповсюдилося на більш централізовані та дешеві платні блокчейни. Зрештою, централізовано випущені стейблкойни є централізованими, і незалежно від того, наскільки децентралізованим є блокчейн, у якому ви їх випускаєте, їхня вартість у підсумку залежить від можливості перевести їх у гроші в однієї централізованої організації, яка може відмовити в цьому. Тобто, їх випуск на децентралізованому блокчейні є повним театром у тому сенсі, що він нічого не дає для децентралізації самих стейблкоїнів; єдиною перевагою цього є легкість взаємодії з речами, рідними для цього блокчейну.

Насправді я вважаю, що перехід на інші блокчейни був правильною річчю. Немає ніякої реальної користі в обробці транзакцій стейблкойнів у блокчейні Біткоїна з точки зору опору цензурі. Емітент може просто відмовитися погасити монети, залучені в незаконну діяльність, монети, які були вкрадені, або з будь-якої довільної причини, яка дає правові підстави діяти відповідним чином. Випуск і транзакція їх в Біткоїні просто займає простір блоків, що не забезпечує для стейблкоїнів реального опору цензурі, а забезпечує лише незначну вигоду від того, що робить такі речі, як атомарні свопи для Біткоїна, трохи менш складними.

Однак це таки вводить нові змінні в структуру стимулів системи Біткоїна в цілому. Були дискусії щодо впливу стейблкойнів на консенсусний рівень мережі Ethereum у зв’язку з майбутнім злиттям і переходом на доказ володіння (Proof-of-Stake). Circle, емітент USDC, оголосив, що вони будуть підтримувати USDC і здійснювати погашення лише в мережі PoS. Вони ігноруватимуть і відмовлятимуться виконувати запити на викуп USDC на будь-якому іншому форку мережі Ethereum після злиття. Це цілком раціонально – USDC – це забезпечений резервами стейблкоїн, прив’язаний до реальних банківських доларів, які Circle зберігає у резерві. Абсолютно божевільно і неможливо виконувати погашення на більш ніж одній стороні будь-якого форку, оскільки в них у резерві достатньо доларів лише для викупу одного набору стейблкойнів, випущених у мережі. Коли ця мережа розгалужується, резервні долари не подвоюються магічним чином, як це відбувається з токенами USDC у цій мережі.

Однак така ситуація дає емітентам стейблкойнів величезний вплив на консенсус мережі, в якій вони випустили свої монети. USDC є величезним рушієм корисності та обсягу транзакцій для Ethereum. Усі користувачі Ethereum, які здійснюють транзакції з USDC, не матимуть іншого вибору після злиття та форку, окрім як перемикнутися на цей ланцюг, щоб використовувати свої UDSC, незалежно від будь-яких почуттів чи ставлення, які вони мають щодо PoW у порівнянні з PoS, або щодо розгалуження загалом та щодо того, який ланцюг вони хотіли б використати. Щоб скористатися своїми USDC, вони повинні взаємодіяти з ланцюгом PoS. Це створює певний обов’язковий попит на цей токен, оскільки для використання USDC необхідно сплачувати комісію за транзакції.

Стайблкоїни, випущені на Біткоїні, створять таку ж ситуацію. Якщо Taro або навіть оригінальний токен Omni Tether, який відроджується, призведе до широкомасштабного випуску та транзакцій стейблкоїнів у блокчейні Біткоїна, емітенти цих стейблкоїнів матимуть точно такий самий вплив у разі форків Біткоїна. Якщо Біткоїн стане широко поширеною платформою для випуску та використання стейблкоїнів, це стане головним стимулом як для попиту на сам Біткоїн (оскільки необхідно сплачувати комісію за транзакції), так і для доходу майнерів – знову ж таки, оскільки сплачуються комісії за транзакції. Весь цей попит на актив і створення прибутку для майнерів стають заручниками примх емітента стейблкоїна.

У разі форку весь цей попит і дохід майнерів переходить до того форку, в якому емітент вирішить здійснювати погашення. Це може статися під час розділення ланцюга, хардфорка або навіть софтфорка, якщо емітент вирішить, що якась функція є небажаною, і задіє форк, щоб запобігти її активації. Чим більший попит на стейблкоїни-стимули для активу та блокового простору, тим більший ефект вони мають у такому випадку. Якщо 10% доходу майнерів припадає на використання стейблкойнів, то під час форку, де емітент обирає іншу сторону, ніж усі решта, 10% хеш-потужності майнерів доведеться перенести до такого форку, щоб зберегти цей потік доходу. Якщо це 40%, доведеться перенести 40% хеш-потужності.

Те ж саме стосується операторів Lightning Node з точки зору доходу від плати за маршрутизацію. Якщо велика частина активності в мережі зумовлена тим, що ​​люди обмінюють BTC на стейблкоїни та направляють платежі в доларах, тоді весь цей дохід висохне на стороні форка, на якому емітенти стейблкоїнів не проводять погашення. Цим операторам вузлів доведеться запускати та керувати вузлами на іншому форку, щоб отримати дохід, який походить від використання стейблкоїнів.

Біткоїн не застрахований магічним чином від проблем, які виникають в Ethereum, через те, наскільки домінантним є використання стейблкоїнів у мережі, просто через те, що у нього немає складної та незахищеної системи сценаріїв або немає ончейнових децентралізованих бірж, які використовуються щодня. Проблеми, з якими стикається Ethereum у цьому відношенні, кореняться виключно в економічних стимулах і в абсолютно однаковій мірі стосуються мережі Біткоїна.

Біткоїнери повинні довго і старанно подумати, чи варто їм заохочувати та використовувати такі системи, побудовані безпосередньо на Біткоїні, і чи варті цього у довгостроковій перспективі ризики таких систем, враховуючи те, як вони взаємодіють зі стимулами мережі. Існують інші блокчейни, навіть такі системи, як Elements (кодова база, на якій базується Liquid), які можуть працювати з квазіцентралізованими блокчейнами. Атомарні свопи не такі складні. Існують інструменти для створення систем для стейблкоїнів, які можуть розміщувати їх за межами мережі Біткоїна і забезпечувати легку взаємодію з нею.

Чи справді ми хочемо запровадити величезну нову централізовано керовану змінну для стимулів усієї мережі лише тому, що атомарні свопи в одному блокчейні трохи легші, ніж атомарні свопи між двома блокчейнами? Я можу говорити тільки за себе, але я ні.

Це гостьова публікація Шинобi. Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc або Bitcoin Magazine.